Методичний кабінет
«Перевернуте навчання» інформатики
«Перевернуте навчання» – це форма активного навчання, яка дозволяє «перевернути» звичний процес навчання таким чином: домашнім завданням для учнів є перегляд відповідних відеофрагментів із навчальним матеріалом наступного (!) уроку, учні самостійно проходять теоретичний матеріал, а в класі час використовується на виконання практичних завдань.
«Перевернутий клас» – це така педагогічна модель, в якій типова подача лекцій та організація домашніх завдань міняються місцями. Учні дивляться вдома короткі відеолекції, в той час як у класі відводиться час на виконання вправ, обговорення проектів та дискусії. Відеолекції часто розглядаються як ключовий компонент в «перевернутому» підході, вони створюються викладачем і розміщуються в Інтернеті.
Авторами технології «Перевернуте навчання» вважаються вчителі хімії Аарон Самс і Джонатан Бергманн (США). У 2008 році вони стали записувати відеоролики зі своїми лекціями та пропонувати їх на домашнє опрацювання своїм учням. У власних книгах «Перевернуте навчання або як достукатися до кожного учня на уроці», вони розповідають про особливості цієї технології та її можливості.
Ідея «перевернутого навчання» перекликається з тим, що вже багато років просувають в інформатиці вчителі значної кількості шкіл України: попереднє ознайомлення учнів вдома з новим навчальним матеріалом за підручником, а на уроці – короткий розбір проблемних моментів, закріплення теоретичних знань та вироблення практичних навичок. Оцінювання засвоєння нового матеріалу проводиться в кінці того ж самого уроку (!) за допомогою виконання завдань у робочому зошиті, комп’ютерного тестування тощо.
Програми, рекомендовані до використання МОН України, як правило, дуже насичені навчальним матеріалом і передбачають вивчення інформатики протягом 1 год. на тиждень. Традиційними засобами класичної педагогіки досягти засвоєння такого обсягу матеріалу учнями та ще й сформувати стійкі практичні навички за відведений час неможливо.
«Перевернуте навчання», зокрема, передбачає відмову від таких, неефективних в умовах обмеженого часу, прийомів: виступи учнів біля дошки, фронтальне опитування, диктування конспектів, перегляд тривалих навчальних фільмів та презентацій тощо. Натомість запроваджуються елементи педагогіки співробітництва: вчитель виступає скоріше у ролі колеги і консультанта. Учні опановують навчальний матеріал, значною мірою, самонавчанням, що сприяє розвитку пізнавальної активності та самостійності.
Основними елементами пропонованої методики є:
- використання лаконічних (не більше 5-6 стор. на урок) навчальних підручників;
- попереднє ознайомлення учнів вдома з новим навчальним матеріалом;
- на уроці – короткі пояснення до нового навчального матеріалу за текстом підручника;
Використання підручника дозволяє вкластися у час, відведений на пояснення,
не пропустити ключові моменти, не відійти від теми уроку. проведення оцінювання знань та навичок учнів при виконанні практичної роботи;
Як правило, кожен учень одержує оцінку за урок. Учні знають, що будуть працювати на конкретний результат, це мотивує їх до роботи.
проведення на кожному уроці формування та перевірки навичок, що базуються на матеріалі поточного уроку;
Там, де за комп’ютером сидить 2 або навіть 3 учні, оцінювання навчальних досягнень може проводитися по черзі через урок. Такі групи рекомендується комплектувати учнями однакового рівня знань.
виставлення оцінки як сукупної за знання теорії та практичні навички;
Поки учні виконують роботу, вчитель одержує до 25 хв. часу, який може використати для допомоги відстаючим учням, прийняття виконаних робіт, усунення можливих збоїв в роботі обладнання тощо.
дозвіл використання учнями інформаційних матеріалів під час роботи;
впровадження засобів унеможливлення і невигідності «списування»;
індивідуальний захист (здача) своїх практичних робіт;
впровадження робочих зошитів для практичних робіт.
Зошити зберігаються у кабінеті інформатики, видаються учням на початку роботи і збираються для перевірки і оцінювання в кінці уроку.
Зрозуміло, що використання лише підручників і робочих зошитів не є повною концепцією «перевернутого навчання». Але такий підхід із попереднім переглядом вдома нового матеріалу у підручнику поки що є найбільш реальним в умовах української школи. Маємо надію, що й використання відеороликів в Інтернеті згодом стане в нас таким же звичним для вчителів і доступним для учнів, як і використання робочих зошитів і підручників зараз.
Навіть з урахуванням обмежених технічних можливостей сучасної української освіти методика «перевернутого навчання» інформатики впроваджена у школах різних регіонів України і у більшості випадків дає гарні результати засвоєння учнями нових знань та навичок. Вивчається можливість для її використання при навчанні інших предметів.
Олександр Пилипчук, Василь Ластовецький, Євген Шестопалов
(див. http://blog.ranok.com.ua/перевернуте-навчання-інформатики/)
Коментарі
Дописати коментар